Мої учні

Янголе, не впадь з її плеча

   Я вдячна своїй учительській долі, що подарувала мені таку творчу, талановиту ученицю - Марту Герасимюк. Не уявляю собі жодного шкільного свята без цієї своєрідної юнки, за зовнішньою красою якої криється її багатогранний духовний світ.
   Перед очима пробігають зіграні нею ролі - то вона Маруся Чурай із твору Л. Костенко "Маруся Чурай", то вона - Анна із Франкової драми "Украдене щастя", то баба Палажка з "Кайдашевої сім'ї", то Шевченкова мати - наймичка Анна.
   А яка граціозна вона у танці, а який сплеск оплесків викликають пісні у її виконанні на шкільному чи сільському святі.
   Марта ще й чудово малює. Правда, світ вона бачить у темних тонах. Дивлячись на її малюнки, думаєш, що там би мав критися художник із грудою прожитих літ, насправді ж, це лиш чотирнадцятирічна дівчина.
   А ще вона прекрасно декламує на сцені; твори, написані нею, оригінальні, не схожі з іншими, там звучать філософські роздуми.
   Так хочеться, щоб цей її духовний світ не розбився об риф льодовика нашого суворого життя.
   Хай все складеться у тебе добре, Марто! Знайди себе, по-іншому ти не зможеш бути щасливою, бо ти не така, як усі.


   Будь щасливою, а я, твоя вчителька, бачу тебе тільки акторкою, бо гріх - закопувати талант, не кожному він даний Богом. Я вірю у тебе.
    З любов'ю вчитель української мови та літератури Надія Ковальчук.

- її малюнки:
                                                                                                                     

                                     

-її зіграні ролі:

Маруся ("Маруся Чурай")

Баба Палажка ("Кайдашева сім'я")

Анна ("Украдене щастя")

Мати-страдниця (Композиція до Дня гідності)

-цитати з її творів:

- Ми, самі цього не розуміючи, творимо нову сторінку фольклору.

-Так, ми повинні дякувати Богу за все: за кожен прожитий день, за кожну хвилину, про кожне сказане слово, про яке потім не жаліють.

-Жінки, як погода за вікном: мінливі та непердбачуванні.

Пісня "Човен"